Протягом багатьох років у правничій спільноті точились дискусії щодо актуальності та доцільності існування Господарського кодексу України (далі - ГКУ). Врешті-решт, було прийнято Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX, який набрав чинності 28 лютого 2025 року. Закон № 4196-IX починає діяти з 28 серпня 2025 року.
Головною причиною скасування ГКУ стало те, що він суперечив Цивільному кодексу України (ЦКУ), це спричиняло численні труднощі у правозастосуванні, а також породжувало плутанину в судовій практиці та створювало простір для неоднозначного трактування.
Закон № 4196-IX запроваджує новий підхід до форм юридичних осіб, а саме відповідно до статті 13 відтепер не можна буде створити юридичну особу у таких організаційно-правових формах: державного або комунального підприємства; спільного комунального підприємства; приватного підприємства; іноземного підприємства; дочірнього підприємства; підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації. Фермерські господарства та сільгосппідприємства залишаються – на них заборона не поширюється.
Постає актуальне питання - що робити вже існуючим підприємствам відповідних організаційно-правових форм? Вони повинні будуть змінити свою форму на акціонерне товариство (АТ) або товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Для цього надано трирічний перехідний період, тобто до 28.08.2028. Держава обіцяє, що таке перетворення відбуватиметься без сплати адміністративного збору. Але є умова: юридична особа не повинна мати податкових боргів або інших обмежень, що перешкоджають реєстраційним діям.
Одні з популярних для ведення бізнесу форм – приватні підприємства мають такі варіанти дій для продовження бізнесу, після введення в дію Закону № 4196-IX: або перетворення на ТОВ, або ліквідація та реєстрація нового ТОВ (за бажанням).
У випадку перетворення держпідприємства або комунального підприємства (в тому числі спільного), рішення щодо нової організаційно-правової форми ухвалює уповноважений орган – державний чи місцевий. Варіанти: АТ, ТОВ зі 100% державною/муніципальною часткою, або некомерційне товариство.
Активи, що були у підприємства на праві господарського відання, переходять до статутного капіталу новоствореного товариства (якщо вони можуть бути приватизовані). Неприватизоване майно або те, що було на праві оперативного управління, передається правонаступнику на умовах узуфрукта – тобто лише для користування, без права відчуження. Варто зазначити, що майно передається без додаткової оцінки – за балансовою вартістю, а стосовно права на землю, то права зберігаються за правонаступником, якщо ділянка була у постійному користуванні.
Дуже важливою нормою є також те, що договори, ліцензії, дозволи, видані попередньому підприємству, залишаються чинними для нової юридичної особи (у разі перетворення), якщо дотримано ліцензійні умови.
Окремо варто звернути увагу на ризики, які можуть виникнути для діючих приватних підприємств, якщо вони не встигнуть перетворитися на ТОВ протягом передбаченого законом перехідного періоду (3 роки):
- Неможливість вчиняти реєстраційні дії, адже після спливу перехідного періоду, ПП втрачають право на державну реєстрацію змін (наприклад, зміна керівника, адреси, видів діяльності тощо).
- Банківські труднощі. Наприклад, блокування рахунків ПП через невідповідність юридичної форми чинному законодавству; відмова у відкритті нових рахунків, оновленні КЕП тощо.
- Контрагенти відмовлятимуться у співпраці. Після 2028 року багато компаній просто не укладатимуть договори з ПП, бо: юридична форма буде виведена з правового поля; виникатимуть ризики визнання договорів недійсними.
- Проблеми з ліцензіями, дозволами, сертифікатами. Документи, видані на ПП, можуть втратити чинність, або вимагатимуть оновлення/переоформлення на нову юридичну форму.
- Інші наслідки у сфері податкового законодавства, судового захисту, оформлення договорів тощо.
Відміна Господарського кодексу – це фундаментальна зміна у господарському праві. Закон № 4196-IX нарешті ліквідує правову дуальність, яка роками створювала хаос. Проте нове законодавство створює й нові виклики: підприємства мусять адаптуватися, змінити організаційно-правову форму, переоформити документи й організувати свою структуру відповідно до нових реалій.
