Організація медичного обслуговування є необхідною умовою для діяльності сучасного приватного закладу дошкільної освіти. Це не просто формальність, а обов’язок закладу забезпечити систематичні заходи з охорони здоров’я вихованців та формування здорового освітнього середовища.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 № 3788-IX, кожен заклад дошкільної освіти зобов’язаний формувати здорове освітнє середовище. Закон чітко вказує, що медичне обслуговування може здійснюватися медичними працівниками:
- закладу дошкільної освіти;
- закладів охорони здоров’я;
- фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики.
Окрім профільного закону, вимоги до медичного супроводу інтегровані в Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності (постанова КМУ № 1187 від 30.12.2015). Згідно з ними, ліцензіат повинен мати матеріально-технічне забезпечення, що необхідне для виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти та відповідає вимогам безпеки життєдіяльності. Саме медичне обслуговування є невід’ємною частиною забезпечення безпеки життєдіяльності дитини в закладі.
Параметри безпеки та епідемічного благополуччя освітнього середовища в дошкільних закладах визначає Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОЗ України від 24.03.2016 р. № 234. Важливо, що положення Регламенту стосуються всіх садочків незалежно від форми власності, а також ФОП, які провадять освітню діяльність. Регламент встановлює, що медичне обслуговування здійснюється або кабінетом із власною медичною ліцензією, або на підставі договору з медичним закладом чи ФОП.
Згідно з Санітарним регламентом, у разі організації медичного обслуговування у садочку, в тому числі приватної форми власності в обов’язковому порядку створюється медичний кабінет, а сама діяльність може здійснюватися за однією з двох моделей:
1) Робота на договірних умовах.
Медичне обслуговування здійснюється працівником закладу охорони здоров’я або ФОП, що має медичну ліцензію. Приватний садок укладає договір на надання медичних послуг з клінікою або ФОП з медичною ліцензією за спеціальностями: педіатрія, загальна практика - сімейна медицина, та/або спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа або лікувальна справа.
Це найпростіший шлях для приватного садочка, адже не потрібно отримувати власну медичну ліцензію. Відповідальність за відповідність працівника кваліфікаційним вимогам МОЗ покладається на партнера. Це мінімізує юридичні ризики при перевірках освітньої ліцензії.
2) Штатний медичний працівник.
Медичний працівник входить до штату садочка, а кабінет створюється на підставі розпорядчого документа закладу. Приватний ДНЗ повинен самостійно отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики у встановленому законодавством порядку. З плюсів - повна автономність та контроль над роботою персоналу, із мінусів - складна процедура ліцензування в МОЗ.
Медичне обслуговування в садочку - це безперервний процес, що включає:
-ранковий фільтр: візуальний огляд та опитування батьків при прийомі дітей;
-інфекційний контроль: негайна ізоляція дитини при виявленні ознак хвороби (температура, висип, тощо).
-епіднагляд: у разі підозри на отруєння чи інфекцію - вжиття заходів згідно з Наказом МОЗ № 1726 та інформування органів контролю.
- домедична допомога: надання першої допомоги до приїзду бригади «швидкої».
Окремо варто звернути увагу на пункт 4 розділу Х Санітарного регламенту. Домедична допомога у садочку надається працівниками освітнього закладу, які мають відповідний документ про підготовку, або залученими медиками.
Відсутність юридичного підґрунтя (ліцензії) для функціонування медичного кабінету з медичними працівниками в штаті приватного дошкільного закладу є порушенням освітніх та медичних норм. Згідно зі ст. 164 КУпАП, діяльність без ліцензії тягне за собою накладення штрафу до 34 000 грн. Варто врахувати критичний для приватного сектору аспект: недотримання вимог безпеки життєдіяльності та санітарних норм автоматично тягне за собою порушення ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, що може призвести до зупинення дії або повної втрати ліцензії закладу дошкільної освіти.
Для більшості приватних садочків договірна модель є оптимальною, оскільки вона дозволяє повністю виконати вимоги законодавства у сфері дошкільної освіти з мінімальними зусиллями.
