Закон України №1539-ІХ від 15 червня 2021 року про одноразове добровільне декларування (податкову амністію), який набирає чинності із 1 вересня 2021 року із кожним днем все більш стає предметом для обговорень та викликає дискусії в суспільстві.

Якщо фізична особа відноситься до «сумлінних» платників податку (нею було сплачено всі податки і збори із доходу, за які придбані активи) то не потрібно подавати одноразову податкову декорацію.

Тобто, неподання фізичною особою одноразової (добровільної) декларації для податкової служби України означає:

у власності громадянина України відсутні активи, що отримані із неоподатковуваних або частково оподатковуваних доходів;
у власності громадянина України заходяться активи у законодавчо допустимих межах ( активи сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн, квартири та/або квартир до 120 м², житлового будинку та/або житлових будинків до 240 м², об’єктів нежитлової нерухомості до 60 м², один автотранспортний засіб некомерційного використання і т. д.).

Подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію чи ні?

По-перше, фізична особа повинна для себе чітко зрозуміти чи потрібно їй здійснювати декларування. Для цього вона повинна проаналізувати законність походження своїх активів та здійснити оцінку ризиків (визначити можливу відповідальність у разі виявлення податковою службою порушень).

По-друге, зважити всі можливі ризики від розкриття своєї персональної інформації, оскільки до декларації потрібно прикласти документи або засвідчені копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Позитивні моменти «податкової амністії»:

Можливість фізичною особою вільно розпоряджатись своїми коштами на рахунках в банках (унеможливить блокування грошових коштів громадян, що є досидь поширеною практикою у зв’язку із дією фінансового моніторингу. У такому випадку щорічне декларування або одноразове добровільне декларування замінює інші підтверджуючі документи).
Звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства (стосується тільки активів, що були задекларовані).
Наявність зниженої ставки збору (виявлення порушень податковою службою не обмежиться тільки сплатою податку на доходи фізичних осіб (18%), також відбудеться донарахування штрафів та пені. У такому випадку «податкова амністія» є дуже вдалим варіантом).

Негативні моменти «податкової амністії»:

Фізична особа на добровільних засадах визнає свою вину за порушення податкового законодавства у минулому;
Наявність труднощів у майбутньому (контролюючі органи з високою вірогідністю в майбутньому будуть приділяти більше уваги декларанту та моніторити його діяльність);
Відсутність гарантій захисту персональних даних;
Можливість розкриття задекларованої інформації третім особам.

Чи існують альтернативи?

Якщо до питання декларування значних матеріальних активів альтернативу знайти складно і вимагає уваги до документів і оформлення цих активів або їх переоформлення, то до питання декларування грошових коштів все простіше.

Багато чи мало сплата 2,5% від вартості наявних у власності державних облігацій, 5% від вартості за активів із джерела походження в Україні та 7% від вартості активів іноземного походження?

Якщо порівнювати податкові зобов’язання при добровільному декларуванні та при здійсненні діяльності як фізична особа підприємець, можна дійти висновку, що реєстрація як ФОП є економічно вигіднішою. По-перше, громадянин здійснює діяльність законно, по-друге, сплачує меншу суму податків. Для прикладу:

ФОП 1 група - граничний дохід - 1002000,00 грн. Щомісячний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму працездатних громадян (227,00 грн.) та щомісячний страховий платіж у сумі 1320,00 грн.
ФОП 2 група - граничний дохід - 5004 000,00 грн. Щомісячний податок у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати (1 200,00 грн.) та щомісячний страховий платіж у сумі 1320,00 грн.
ФОП 3 група - граничний дохід - 7 002 000,00 грн. Сума податку у розмірі 5% від суми отриманого доходу та щомісячний страховий платіж у сумі 1320,00 грн.

Тобто декларування сум до 5 млн гривень економічно вигідніше через реєстрацію ФОП та подачу відповідної декларації.

Для держави запровадження одноразового (спеціального) декларування виступає специфічним механізмом наповнення бюджету країни, оскільки сприятиме залученню в економіку додаткових ресурсів. Тобто, головна мета «податкової амністії» створити стимули для виведення неоподатковуваних доходів із тіні.

Для фізичної особи все набагато складніше, оскільки одноразове декларування містить як і плюси - звільнення від відповідальності за порушення у сфері валютного та податкового законодавства щодо задекларованих активів, так і значні мінуси, найголовніший із яких - це ризик розкриття інформації про персональні данні та можлива в майбутньому підвищена цікавість податкової служби до діяльності громадянина.