Представництво іноземних компаній в Україні є одним із способів ведення бізнесу із закордону з українськими бізнесменами. Зрозуміло, що це не найдешевший варіант, адже тільки реєстрації коштує 2500 доларів США. Але наш досвід супроводження міжнародного бізнесу свідчить, що це непомітна ціна в противагу з численними перевагами, якщо вміти ними користуватися.
2020 рік ознаменувався змінами в податковому законодавстві (Закон 466-IX), яке безпосередньо стосується визначення постійного представництва з точки зору оподаткування. Слід підкреслити, що незважаючи на ці зміни, також в кожному окремому випадку слід аналізувати угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною реєстрації компанії, що засновую представництво.
Отже маємо такі уточнення (ознаки), які свідчать про обов’язковість реєстрації постійного представництва:
- Будівельні майданчики, де виконуються роботи нерезидентом повинні тривати більше як 12 місяців;
- Надання послуг через працівників, крім послуг з надання персоналу повинні тривати більше як 183 дні;
- У випадках, ведення переговорів та укладення контрактів;
- У випадку договірного зберігання товару, крім послуг митного складу;
Загалом маємо більше питань ніж відповідей.
Наприклад посередник (агент іноземної компанії), якщо він діє виключно в інтересах цієї іноземної компанії або декількох пов’язаних між собою фірм – може бути визнаним постійним представництвом. Залишилось тільки зрозуміти як – компанія у формі ТОВ, зможе раптом змінити свій статус, як юридично так і в податковому сенсі.
Далі, невідомим залишився факт, саме про яких працівників, які надають послуги йшла мова? Українських чи іноземних. Відомо, що міжнародний бізнес, особливо онлайн, надає послуги на території України і навіть «через співробітників найнятих для таких цілей». Як бути в такому випадку міжнародному бізнесу – покаже практика застосування «турбо» законодавства.
Незважаючи на певні прогалини і колізії в законодавстві – представництва іноземного бізнесу залишаються дієвим інструментом для виходу на ринок і виконання робіт у певних випадках, якщо потрібно законно уникнути зайвого і обтяжливого оподаткування та організувати механізми фінансування підрозділів в Україні, які повинні виконувати допоміжну роль.
