Реєстратор розрахункових операцій – інструмент або програмне застосування, що виконує фіскальні функції і використовується для реєстрації розрахункових операцій при продажі товарів, торгівлі валютними цінностями готівкою та/або реєстрації кількості проданих товарів чи наданих послуг, операцій з видачі та з приймання готівки для подальшого переказу.
На сьогодні поряд із звичним РРО закон дозволяє використання програмного реєстратора розрахункових операцій. ПРРО – програмний комплекс, який використовується на будь-якому пристрої і в якому фіскальні функції реалізуються через фіскальний сервер контролюючого органу. Простіше кажучи, програмний РРО – програма, встановлена на будь-який гаджет, за допомогою якої здійснюються розрахункові операції.
Законодавство про застосування РРО/ПРРО постійно змінюється. Наприклад, запланований перехід ФОПів 2-4 груп єдиного податку на обов’язкове використання реєстраторів було знову відтерміновано вже до 1 січня 2022 року (до цього планувалось з 1 квітня 2021р.). Тож, хто повинен використовувати РРО/ПРРО, а хто може провадити діяльність без реєстраторів?
|
Види оподаткування |
Використання РРО/ПРРРО |
|
1 група Єдиного податку |
Не використовуються (п.296.10 ПКУ) |
|
2 група Єдиного податку |
До 01.01.2022: Застосовують ФОП, які : Мають річний дохід більше 220 мінімальних заробітних плат (1, 32 млн грн); Здійснюють: продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію ліків, засобів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. З 01.01.2022 року: Застосовують всі ФОП, які здійснюють розрахункові операції при продажі товарів, наданні послуг в готівковій формі в господарській сфері |
|
3 група Єдиного податку |
|
|
4 група Єдиного податку |
|
|
ФОП на загальній системі |
Зобов’язані застосовувати при розрахункових операціях в готівковій чи безготівковій формах в сфері торгівлі, громадського харчування, наданні послуг. Винятки – Постанова КМУ №1336, якою затверджено перелік окремих форм діяльності, за якими дозволено використовувати лише книги обліку розрахункових операцій, без застосування РРО (ліміт 250 або 500 тис грн, при досягненні якого вже треба використовувати реєстратор). |
Разом з цим, РРО та ПРРО не застосовуються:
- В разі торгівлі продукцією власного виробництва;
- При виконанні банківських операцій;
- При продажі квитків на залізничний та авіаційний транспорт, на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів, білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу тощо;
- При торгівлі продуктами або промисловими товарами на ринках за готівку;
- При продажі у кіоску, з лотків та розносок газет, журналів, конвертів тощо, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
- При реалізації води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок, бідонів;
- При продажі страв та безалкогольних напоїв в їдальнях чи буфетах навчальних закладів під час навчального процесу;
- Якщо в місці отримання товарів чи надання послуг розрахунки у готівковій формі не здійснюються;
- При здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (Приват24, Ощад24/7, Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші).
Для реєстрації РРО/ПРРО до Державної податкової служби подається заява форми № 1-РРО або ж № 1-ПРРО. За невикористання реєстраторів при розрахункових операціях, коли це обов’язково, передбачено штраф: 10 відсотків вартості реалізованих з порушеннями товарів чи послуг, якщо вчинене вперше; 50 відсотків - за кожне наступне порушення (до 01.01.2022); з 01.01.2022 - 100 відсотків вартості товарів чи послуг– якщо вчинене вперше та 150 відсотків - за кожне наступне порушення.
