Фермерство це галузь господарства, яка залежить від цін на пальне і також від логістичних складових. Отже, наявність власних резервуарів для зберігання палива для фермера є необхідною умовою стабільності. В той же час законодавство містить в собі норми, які чітко і жорстко регулюють діяльність у сфері обороту палива.

По перше це ліцензування. Регулювання даної сфери продовжується у 2020 році. Ліцензію потрібно отримувати на виробництво, оптовий і роздрібний продаж та зберігання.

Види зберігання

Не для продажу, а для власного споживання

Фермерський варіант

Для надання послуги – «зберігання»

Для подальшого оптового або роздрібного продажу

Потрібна ліцензія на зберігання, яка отримується за спрощеною процедурою, без «документального підтвердження»

Потрібна ліцензія, яка отримується при наявності документів на резервуари та на землю

Ліцензія на зберігання не потрібна, при наявності ліцензії на роздрібний або оптовий продаж

Ліцензія для фермера необхідна на кожне місце (адресу) зберігання.

Законодавець залишив тільки можливість зберігати пальне виключно у споживчій тарі до 5 літрі без отримання додаткових дозвільних документів.

Звичайно фізично склад і саме споживання для власних потреб ніхто не проконтролює. Але суб’єкт господарювання не має право і офіційно не зможе продавати пальне, якщо є тільки право на зберігання для себе. В бухгалтерській документації може бути тільки факти купівлі та списання на витрати.

По друге – акцизні склади. Зберігання суворо регламентоване.

Пункт 14.1.6. Податкового кодексу України дає чітке визначення акцизного складу.

Головні умови щоб НЕ потрапити під «акцизне регулювання» це:

Резервуар (сукупність резервуарів) не більше 200 кубічних метрів (200 000 літрів);

Річний об’єм (крім 4 групи) отриманого пального для власника цих резервуарів не більше 1000 кубічних метрів;

Використання виключно для власних потреб.

Законодавець також виділив фермерську сферу, а саме платників єдиного податку четвертої групи:

Максимальний обіг допущений на рівні 10 000 кубічних метрів.

Ємність цистерн може бути без обмежень.

В інших випадках потрібно реєструвати акцизний склад та обладнати їх лічильниками у такі строки:

не пізніше 1 липня 2019 року для акцизного складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів;

не пізніше 1 жовтня 2019 року для акцизного складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;

не пізніше 1 січня 2020 року для акцизного складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

Варто звернути увагу, що акцизний склад може також бути пересувним.

Якщо все ж таки фермерське господарство (платник єдиного податку на 4 групі) перевищує норми і потрібно реєструвати і акцизні склади і витратоміри, тоді бажано звернути увагу на обов’язки розпорядника складу.

Розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію та має всі документи на право власності або користування цими резервуарами.

Розпорядники акцизних складів, на яких зберігається паливо для власних потреб, зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу за звітний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні місяця.

Отже, якщо до рівня складу багато хто не дотягне по об’ємам, то обов’язок отримання ліцензії є безперечним. Законодавець підкріпив цей обов’язок значними штрафами у 500 000 грн.